Щоб діти не зірвались у прірву
Лекція для батьків
Діти – це квіти у саду
суспільного життя, дуже хочеться, щоб вони зросли привабливими і любимими. А
для цього потрібен дбайливий догляд, любов, уміння відчувати серцем
найнепомітніше образу. Виховуючи почуття, потрібно торкатися до розуму словом,
зазирати непомітно у найпотаємніші закутки дитячої душі, учити відчувати серцем
інших.
У сучасному світі
абсолютного модерну зростають дивовижні діти: яскраві, непередбачувані, іноді
грубі, але надзвичайно цікаві, одним словом, модернізовані. Сучасні діти надто
швидко дорослішають. Вони усі різні й водночас їх об’єднує прагнення до чогось
нового, незвіданого, бажання бути особливими, улюбленими й унікальними. Ми,
дорослі, часто згадуємо своє дитинство і дивуємося, як багато змінилося
відтоді. У нас не було вдома комп’ютера, ми носили однакову шкільну форму, але
наше дитинство було справді дитячим. Що ж змінилося? Чому у школі, кажуть
досвідченіші вчителі, працювати стає дедалі важче? І хто винен у цьому? Хто виховує
сучасних дітей, як не ми з вами? Я веду до того, що вихованню нинішнього
покоління ми маємо завдячувати собі або є звинувачувати насамперед теж самих
себе.
Діти модерну – особливі.
Із ними дуже непросто, клопітно, іноді навіть боляче, але дуже цікаво. Вони
приваблюють мене тим, що не бояться вчителя, можуть висловити будь-яку, навіть,
абсурдну думку, майже не закомплексовані й розкуті. Мене захоплює їхнє
прагнення своєю неадекватною поведінкою випробувати терпіння вчителя. Так,
потрібно мати неабияку фантазію, щоб знайти спільну мову з такою дитячою
зухвалістю, але дуже приємно стає за себе, коли це вдається.
Один відомий психолог
говорив: "Кожна людина має три характери: один – який показує, другий –
який має, а третій – думає, що має." У сьогоднішніх дітей домінують перший
і третій характери. А коли дорослі вказують їм на третій, то вони часто бувають
здивовані.
Оскільки я частіше
спілкуюся з дітьми підліткового віку, то не можу не торкнутися проблеми, що
виникає у стосунках між ними та їхніми батьками. Батьки турбуються за своїх
чад, але часто, бажаючи їм добра, тим самим можуть завадити їм шкоди. Діти
прагнуть незалежності, вимагають, щоб дорослі зважали на їхні думки та бажання,
оголошують свої права. І коли замість того, щоб постаратися зрозуміти,
пояснити, допомогти, батьки карають та забороняють, тоді виникає конфлікт. Його
можна уникнути, знайшовши компроміс. Коли діти не хочуть навчатися, дорослі
починають бити тривогу. Краще уникнути цієї ситуації, приділивши дітям більше
уваги, поцікавитися причинами такого ставлення до навчання, їх інтересами, їх
стосунками з учителями, допомогти подолати негаразди. 97% сучасних дітей щодня
дивляться телевізор по декілька годин, 50% курять, 80% - пробують курити, а це
перший крок до вживання алкогольних напоїв і, навіть, наркотиків, і лише 7%
грають на музичних інструментах, займаються спортом чи іншою улюбленою справою.
І вижити дитині серед
хаосу в сім'ях та надто дорослих захоплень однолітків дуже
непросто. Недостатня увага з боку дорослих штовхає дітей на вулицю, так
вважають самі діти.
Велику роль у вихованні
дітей відіграє особистий приклад дорослих. Дитина вчиться тому, що бачить у
своїй хаті. Послухайте мудрість.
В одній сім'ї жив старий дідусь: очі його сльозилися, руки
тремтіли, з рота постійно бігла слина. Одного разу він не втримав тарілку з
їжею й залив килим. Тарілка розбилася. Невістка розлютилася: "Тепер буду
годувати тебе із свинячого корита". Сказала й зробила. У кімнаті було
тепер чисто. Пройшли роки. Одного разу батьки помітили захоплення сина: він
щось майстрував з дерева.
- Що ти робиш,
рідненький? – запитала мати.
- Виготовляю корито, щоб
вас потім з нього годувати."
Принцеса Діана вважала,
що найбільша хвороба цього світу – це хвороба відсутності людинолюбства. Але
якщо ми сьогодні щомиті вчитимемо дитину мистецтва любові й добра, уміння
навчатися та самостійно здобувати знання, навичок самоконтролю за своїми
вчинками, то перестанемо хворіти. І тоді нам встановлять новий діагноз за
В.Сухомлинським: "…ваша доброзичливість здатна творити чудеса." Тож
будьмо доброзичливими, щоб діти не зірвались у прірву!
Немає коментарів:
Дописати коментар