Форми роботи з учнями на уроці

Форми роботи з учнями на уроці

З досвіду роботи

Діяльність учителя надзвичайно багатогранна. Кожного дня і кожен урок йому необхідно розв’язати цілий комплекс завдань щодо навчання, виховання і розвитку учнів. Складність його праці обумовлена не лише багатогранністю кола його завдань, а й зміною, неповторюваністю будь-якої педагогічної ситуації, яка не дає можливості раз і назавжди знайти краще її вирішення.

Для забезпечення ефективнішого розв’язання завдань навчання, намагаюся дотримуватися цілеспрямованого вибору найкращого варіанту побудови навчально-виховного процесу. Удосконалення методики проведення уроку розглядаю як один із найважливіших напрямків підвищення якості навчання і виховання підростаючого покоління. В свою чергу удосконалення методики проведення уроку визначає знання вчителем педагогічної науки і його майстерність оцінювати умови своєї роботи.

При плануванні уроку виділяю ті види знань, які відповідають структурі математичної теорії, продумую, яким шляхом варто знайомити учнів з методами пізнання математики. Конструюючи урок, враховую не лише особливості змісту, а й закономірності його засвоєння і процесу навчання, забезпечуючи при цьому активну самостійну діяльність учнів.

У своїй роботі не обмежуюсь якимось одним-двома методами, а використовую весь арсенал доступних методичних прийомів, практикую колективну, індивідуальну, групову форми навчальної діяльності учнів.

Необхідною умовою ґрунтовного засвоєння учнями основних положень математики є пробудження в учнів інтересу до її вивчення, до самостійної роботи. Інтерес учнів до вивчення математики розвивається під час організації їх відповідної самопідготовки на уроці і вдома, застосування різних форм (залежно від індивідуальних особливостей) творчої діяльності і поступове їх ускладнення, «обнародування» будь-яких досягнутих успіхів.

Основну увагу звертаю на науковість викладання. Науковість викладу – основа основ. Її не замінити ніякими методичними прийомами. Зараз у школах поширені в основному три методи навчання учнів розв’язувати задачі. Перший полягає в тому, що учнів знайомлять з алгоритмом розв’язування задач нового типу, показують, як він застосовується, а тоді пропонують розв’язати декілька задач самостійно з його використанням. Другий традиційний метод полягає в наступному: вчитель пояснює зразок розв’язування задач нового типу (не виділяючи алгоритму розв’язку), а потім пропонує учням самостійно розв’язати подібні задачі. Третій метод, фактично, закладений в усіх підручниках: даються приклади розв’язування задач без плану й алгоритму розв’язування.