Виховна година «Життя дається лише раз».

Виховна година «Життя дається лише раз».

Мета. Допомогти учням зрозуміти сенс людського життя, визначити своє місце в ньому, сприяти вихованню в них людяності, чесності, працьовитості, відповідальності, любові до людей, до рідної землі. Ввести дітей у широкий і глибокий світ добра і зла, радості і смутку, позитивних й негативних звичок; сформувати свідоме негативне ставлення до шкідливих звичок; розвивати культуру поведінки й навички вести здоровий спосіб життя; виховувати бажання правильно прожити дане людині життя.

Життя… Воно дивовижне, непередбачуване, гірке і солодке, одноманітне і барвисте, часом сумне чи радісне, але дивовижне й цікаве. А найголовніше (що дуже шкода) – дається один раз. Та життя – це справді велике диво! І саме нам випало щастя жити а дивовижній Землі. Тому треба цінувати кожну його хвилину, радіти сонцю і ранковій росі, вічним зорям у нічному небі, кожній квіточці, що прийшла у цей світ так само, як і ми; пташині, що виспівує хвалу життю радісно і невтомно. Ми то знаємо, що вона саме для цієї пісні, краси та радості і прийшла у світ.

А для чого ми прийшли? Що кожен з нас повинен зробити? Та цього, мабуть, ніхто з людей не відає точно. Та я знаю одне, і переконана в тому, що прийшли ми для добра. Ми повинні творити добро, вдосконалювати цей світ своїм розумом і чуйним серцем, адже у наших головах є винахідливий розум, а в серцях є любов, співчуття, жалість, ласка, доброта, чуйність, благородство… Для чогось все воно дано людині. Може для того, щоб вона розкрила ці почуття у світі і зробила його кращим, щоб у спільноті людей  було чвар, воєн, непорозумінь, щоб ми жили в любові.

Просто треба себе вдосконалювати, старатися бути кращими. Творити добро, може для прийдешнього, для майбутнього… Але жити треба сьогодні праведно і чесно, тому що все, що б ми не робили, якимось чином в певний час повертається до нас самих: добро – добром, а зло – ще більшим злом. То ж напрошується висновок: роби добро, щоб тобі добре було.

Життя дається раз, а більш не буде,

Ніщо ніколи не повернеться назад.

Чого б не жити нам у мирі, добрі люди,

Щоб все привести на планеті в лад!

Навести лад в душі, щоб війн не стало,

І накормити досита весь люд.

А то комусь всього бракує, мало!

І процвіта насилля, війни, блуд.

А жити ж так чудово, так прекрасно,

І щастям повниться новий прийдешній день.

Встає на сході сонце ясне-ясне

І стільки ще неспіваних пісень!

Ми всі живемо, сонечку радієм

І спів пташиний любим навесні.

У кожного є мрія і надія,

А між людьми взаємини тісні.

Когось ми можем більше полюбити

І мріємо, щоб полюбили нас.

По-моєму, - це значить просто жити

І ви зі мною згодитесь? Авжеж.

Усі ми жити мріємо щасливо

І до душі робота щоб була.

І прагнемо завжди якогось дива,

Щоб між людьми було як менше зла.

І щоб було взаєморозуміння,

І спис над головою не  висів.

Ще мати дар якогось провидіння,

Напевно, кожен б з нас хотів.

Звичайно, ще талант до чогось мати,

Натхнення щоб приходило умить.

Щоб рівним серед рівних почувати…

Усе це, мабуть, треба заробить.

А як? Не знаю, та й ніхто не знає,

Як нам прожити краще дані дні.

А хто про себе думає, що знає

Той дуже швидко впевниться, що - ні!

І добре все б було, і ясно всюди,

Аби ми розуміли саму суть.

Що у житті і у бажаннях, люди,

Ніяк не можна палку перегнуть.

Нам треба зберігати рівновагу

І прагнуть лиш того, щоб заробив.

Нести любов у серці і відвагу

Та засівать добром до самих жнив

Здається, часом , доля обділила,

І бідкається, але все одно,

Змінити щось, поправити – несила.

Не можна взяти більше, як дано.

 Життя – це просто дивна казка,

В яку приходимо лиш раз.

Тут для людей любов і ласка,

І світло сонечка для нас.

І небеса бездонні сині,

Чарівні зорі в небесах.

Ключі високі журавлині,

І вся оця земна краса.

Життя складне, але чудове,

Ми робимо в нім відкриття.

Й завжди ідемо в невідоме,

Тим цікавіше нам буття…

Привабливіше, яскравіше,

Є для фантазії політ.

І манять вдаль путі світліші….

І ти не йдеш – летиш у світ!

Є і різкі в нім повороти,

Де випадаєш із сідла.

Завертять враз круговороти…

Бувають і такі діла.

- Швидко минає дитинство. І куди лише зникає невпевненість , скутість. Підлітковий вік – особлива пора людського життя, коли ти вже торкнувся сили землі, а легенькі крила дитинства ще піднімають тебе у небо, де живе казка, де панує мрія.

У підлітковому віці людина робить своє найважливіше відкриття – відкриває саму себе. Головне – не помилитися на узбіччі шляху.

В пошуках свого «Я» підлітки часто починають курити. Причина криється в бажанні вириватися з-під батьківської опіки і відчути себе дорослими.

Дитя цигарку витягає,

Бо хочеться дорослими стать.

Та сильним, гарним він не стане!

Бо зріст вповільнюватись став.

Усе, що в світі є погане,

Хлопчина в організм запхав.

Та ще й в залежність від цигарки

Потрапив хлопець, як в капкан.

І друга погана звичка

Заходить часом, наче гість.

Бо в хаті свято, часом сяє

Горілка в чарці на столі.

Хлопчина, деколи буває,

Ще й вип’є чарочки малі.

Бо теж попробувати хоче,

Що то татусь біленьке п’є,

А потім сам собі захоче

Й тихцем горілочки наллє.

А яд такий усе руйнує,

Найперш страждає голова.

Всі центри там паралізує…

Біда великою бува

Чи не найболючішою проблемою сьогодення стає наркоманія. Сталося так, що наркоманія, яка названа чумою 20-го століття стає розвагою сучасного молодого покоління. Зростання кількості хворих на наркоманію одночасно призводить до зростання злочинів, що скоюються під дією наркотиків. Хворий наркоман втрачає свою людську суть, а суспільство втрачає особистість.

Дівчата й хлопці – слабаки –

Під вплив частенько потрапляють.

Спочатку все це наче сміх,

Та час летить вони страдають.

Наркотики – страшна біда.

І молодими помирають…

А вороття нема… Шкода.

Ще з однією з найважливіших проблем, з якою зіткнулося людство в ХХ столітті і з якою ми ввійшли у ХХІ століття є СНІД. Стрімко зростає кількість інфікованих і померлих від СНІДу людей. Багато про СНІД вже відомо, але кожного дня з’являється нова інформація. Накопичено певний багаж знань, використання яких зробить можливим якщо не припинення поширення хвороби, то хоча б сповільнення цього процесу.

Сценка «Чорне і біле»

Чорний. Господи! Чому усе так погано? Вчора мене покинула подруга, я не вивчив уроки, а сьогодні мене, ніби навмисно запитали з усіх предметів. Три двійки – жах! Що я скажу батькам? Ні, треба забутися, відключитися. Я бачив у когось коноплю.

Білий. Не треба! Це не допоможе! Ти вб’єш себе! Все минеться. Прийди до тями. Життя – це чорні та білі смуги. Завтра знову засяє сонце і тобі захочеться усміхнутися й жити.

Чорний. У мене цікава компанія. Мої друзі – вільні люди. Ми живемо своїм життям без проблем. У нас свій кришталевий замок, жодних зобов'язань, лише кайф! Але всі мої друзі курять гашиш або вживають екстезі та пропонують мені.

Білий. Не пробуй! Не вживай! Звідти дорога лише в пекло. У твоїх друзів нема майбутнього, біжи від них. Навколо так багато цікавих людей, які знають заради чого живуть. Ти зможеш вибрати друзів сам, отож зроби свій вибір.

А ти піди у Божий храм

І храм душі відкрий.

Бог – це любов, любов – життя,

Розважити зумій.

Ти вір у силу доброти:

Добро завжди сильніше злого.

Зложи молитву ревно ти

І серце піднеси до Бога.

І тут осмисли все і вся,

Адже в житті бувало різне,

 Щоби не було каяття,

Щоб не було уже запізно.

А ти прийди, зміни життя,

Не будь байдужим ти і гордим…

Прийди і вийдеш звідтіля

Облагородженим і добрим.

Пісня «А ми бажаєм вам добра»

Все починається з самої людини, її душевного стану, вихованості, поведінки, відчуття гармонії з навколишнім світом, красою довкілля, бо світ нам дістався надзвичайно прекрасний, чарівний. Бо людина народжується не для того, щоб зникнути безвісною, нікому невидимою пилинкою, та й не для того, щоб залишити по собі слід вічності. Людина, яка відчуває серцем добро, красу, гармонію, не може заподіяти лиха ні собі ні оточуючим. Вона в суспільстві буде житии мирно, спокійно, зуміє підпорядкувати свої бажання розуму.

Людське життя… неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

Люди, їх мільйони… Всі вони зовсім різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

Так, життя кожної людини – це стежина, встелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними і чорними кольорами, як у пісні «червоне – то любов, а чорне – то журба»…

А й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки – пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого і недоброго, а ввечері тихо і сумовито складає свою голівку до матері – землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим. Тому, щоб усе було, як задумано, кожна людина повинна замислитись6 «Що вона може для цього зробити?»

Кожен, напевне, хоче жити в світі, де панує мир та злагода, але, на жаль, це все – утопія. Безперечно, всі прагнуть кращого життя, але не кожен прагне до цього. Дехто робить шляхетні вчинки, але це для піару, щоб бути «білим та пухнастим”  в очах людей. Завжди за добрі справи людина чекає на винагороду, та це не правильно. За таких умов, ваш вчинок не принесе нікому користі.

Та іноді зустрічаються люди, яким не байдужа доля інших. Вони є життєрадісними, і зазвичай, обирають професії, які служать людям. Це вчителі, лікарі, психологи….. 

Хто сказав, що людина безкрила?

Що не може піднятися увись?

Незбагненна в людини є сила

І краса. Ти, лише, придивись.

Крила ті - то любов і кохання.

Крила – відданість, щедрість душі.

Виростають вони на світанні,

Коли в росах густих спориші.

Коли сонце любові багряне

Доторкнулося серця глибин.

Апогею наснаги дістане

І летиш просто так, без причин.

Станеш зовсім несхожим на себе,

Кращим стане навколишній світ.

Більше в світі нічого не треба,

Тільки б той відчувати політ.

Життя… Воно прекрасне. І творить його людина. Але життя прожити – не поле перейти . Щасливий той, хто лічить зорі в небі. Щасливий тому, що має свою зорю, яка світить йому все життя.

Мені хочеться згадати відомі слова В.Маяковського «…Прислухайтесь, якщо зірки запалюють, значить це комусь потрібно». Так, справді потрібно. Мабуть,не знайдеться жодної людини, яка б не любила дивитися в зоряне небо. Існує повір”я, що коли народжується людина, у небі спалахує зірка. Також, вдивляючись у високе зоряне небо, можливо, намагаємося відшукати там себе, інколи навіть не усвідомлюючи, що зі своїм народженням кожен отримує безцінний дар-життя.

Мені дивом життя здається,

Хоч не все в нім я розумію.

Наді мною хтось посміється…

Та пусте! Я прощати вмію!

А скажіть, хто в житті все знає,

Все на світі робити вміє,

Помилок в нім не допускає

І крізь стіну пройти зуміє?

Що, немає такого люду?

Може ви є така людина?

Сперечатися я не буду,

Тоді ви на землі – єдина!

Решта, інші – це просто люди,

Як і  я та й усі земляни.

Та без нас світ біднішим буде,

І співати земля не стане.

Життя іде і вносить корективи

У наші плани і у долі теж.

Здається тут ми вже щасливі,

І раптом, щастю – знов немає меж!

То світить сонце, а то хмарка плаче,

То враз веселка сяйвом виграє.

І зайчик сонячний через віконце скаче.

І знову в світі  - стільки щастя є!

Що хочеться руками світ обняти

І поділитись щастям з усіма!

То ж треба світ таким, як є, приймати,

Не сумувать, не нарікать дарма.

Життя складне, бо є свої капризи,

І радощі,і болі в ньому є.

Цікаве тим,що є завжди сюрпризи

І їх життя частенько роздає.

Пісня «Ми бажаєм щастя вам»

Поріг так легко всім переступити,

Ми виросли, ідемо в майбуття…

Але ніхто не знає, як прожити –

Не мали ж самостійного життя.

Воно - не мед і легко не дається,

Та й доленька мінлива кожен раз.

То злива враз, то сонечко сміється,

Але залежить все від нас.

Не ждем даремно манної із неба,

Її не буде, але не біда.

Самому все в житті робити треба,

Бо під лежачий камінь не тече вода.

 Щоб мати щось, то треба заробити.

Трудитися щоденно й повсякчас.

З веселкою в душі вчимося жити

І буде щастя, буде все гаразд!

Життя складним нам видається,

То щось не клеїться у нас,

За щоб не взявся – не вдається,

Й не добрий випадає час.

Під ноги стелиться дорога,

Але чомусь не та, не та…

У серці селиться тривога,

Печаль, утома, пустота.

Зник горизонт із видноколу,

Усе не так , не так – усе…

І ти ідеш весь час по колу,

Життя тебе кудись несе.

Та ти спинись і подивися –

У небі сонце золоте!

І ти живеш! То ж не барися,

А рішення прийми просте.

Об землю лихом кинь , не бійся,

Порочне коло розірви!

Не плач, не скигли , а посмійся

І далі з успіхом живи.

Не все так страшно, як здається,

Як ти живий, то вихід є!

І мудре рішення знайдеться.

Тому шукай своє,своє!

Життя складне, життя недосконале.

Десь ти на висоті, а десь уже упав.

Воно буває вдале і невдале,

Хоч як би не старався, не скакав.

Але активним треба завжди бути –

Таке переконання в тім моє.

Трудитись треба, щоб чогось сягнути,

І добиватися, аж поки сила є.

Іти вперед, нові долати цілі,

І не спинятися ніколи ні на мить.

Як ти борець, якщо завжди при ділі,

Якщо за все душа твоя болить,

То більш за все життя твоє вдалося,

Бо ти насправді жив, летів, горів.

Хоч нелегким воно тобі здалося,

Якщо ти в ньому жив, а не коптів.

І хай там що тобі готує доля, 

Ти вір у себе,в перемогу вір.

І хоч життя - це не стежинка в полі,

А ти тримайся і лети до зір.

Живи достойно,просто і красиво,

Бо нам життя дається тільки раз.

Іди вперед до зір своїх сміливо

І не спиняйся. То  ж у добрий час!

Життя складне, а не таке, як в школі,

Де все за розкладом, в достатку і в теплі.

Насправді у житті всього доволі:

Є чорні ворони і в небі журавлі.

Трапляються невдачі і польоти,

Потрібно не спинятися, а йти.

Чекають десь нескорені висоти.

І ти до мрії власної – лети!

За просто так нічого не дається.

Тут місця не лишається для гри.

Це в юності усе легким здається,

Лиш паличку чарівну підбери.

Насправді треба волю докладати

І силу, й розум, щоб життя цвіло.

Про все самому слід терпляче дбати,

Щоб мати щастя, радість і тепло.

Стежина життя… Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: «Життя! Ну зупинись хоч трішки!Почекай хоч одну мить ! Візьми мене на свої крилечка й понеси ген-ген за небокрай,де люди у вічності живуть».

Вдумаймося у слова  Леонарда да Вінчі: « Памятай ! Життя є дар, великий дар,і той,хто його не цінує ,цього дарунка не заслуговує» . А щоб  цінувати життя - треба знати і розуміти своє місце у ньому . Звичайно , нікому не дано з цілковитою точністю визначити своє майбутнє, але кожному під силу намітити власний шлях  самотворення, кожному слід знати, що він спроможний підсилити в собі, а що відкинути чи хоча б пом’якшити.

Людина може запланувати своє життя, визначивши мету існування, вибрати шлях реалізації мети. Все залежить від характеру людини, вольових зусиль. Для того, щоб жити так, як хочеш , потрібно долати перешкоди, труднощі. Мало одного тільки бажання, потрібно ще й праця, боротьба, щоб чогось досягти…

Жити  щасливо – це коли тебе поважають люди, коли у тебе є вірні друзі , коли на землі панує любов і злагода між людьми…

Пізнати щастя можна і в праці, і в боротьбі, і в дружбі, і в коханні…Важливо тільки щоб праця була корисною не тільки для тебе, а й для  людей, країни, щоб боротьба переслідувала гуманну ідею, а любов  і дружба не була егоїстичними.

Четверта заповідь говорить: « Шануй батька і матір, коли хочеш , щоб тобі на світі  добре жилося».

Не всі ті, хто захоплюється моделюванням, створюватимуть машини; не всі, хто захоплюється спортом, стають спортсменами; не всі , кому подобається музика , стають співаками …Але головне – мати якусь мету в житті, до чогось прагнути. Бо людина, яка знайшла зміст свого життя і прожила у відповідності з ним, помирає тільки фізично. Вона залишається жити в результатах своєї праці, в людях, яких вона виховала, в ідеях, які вона виробила, навіть, якщо не встигла їх здійснити. В свій час відомий педагог

К. Ушинський писав: «Задовольніть усі бажання людини, але відніміть у неї мету життя, - якою нещасною буде вона. Не задоволення потреб, а мета життя являється серцевиною людського щастя».

Пошук змісту життя – проблема складна. Нерідко вона пов’язана з певними невдачами, розчаруваннями в собі і в людях. Можливо, в когось з вас виникає думка: «Що там говорити про сенс життя, інтелект, захоплення, коли сьогодні в нашій державі добре живуть ті, хто має гроші, владу»…

Але я вважаю, що ми не повинні орієнтуватися на погане,ми повинні орієнтуватися на те, що споконвіку було притаманне нашому народові: патріотизм, відданість, гостинність, працьовитість…

Тут варто нагадати слова американського психолога Рейнольда Нейборба:

«Господи! Дай мені терпіння сприйняти те, що я не в силах змінити, дай мені силу змінити те, що я можу змінити, і наділи мене мудрістю, аби відрізняти одне від другого».

Людина повинна розуміти свою життєву мету, намітити шляхи її досягнення і йти до неї, поважаючи оточуючих, не залишаючи за собою руїни, тобто « за будь-яку ціну».

Пошук сенсу життя, свого місця в ньому – дуже складна робота. Давайте спробуємо виробити правила, яких ми будемо дотримуватись у житті. Адже потрібно завжди починати влаштовувати світ із себе: з життя в класі, у родині, спілкування з друзями, родичами, учителями, з власного відношення до своїх прав і обов’язків.

ПРАВИЛА

1.   Адекватно приймати дійсність.

2.   Приймати себе і навколишніх такими, як вони є. Поважати усіх

3.   В усіх і всьому шукати лише гарне.

4.   Вірно дружити, вибирати гідних друзів.

5.   Розвивати почуття «добра» і «зла».

6.   Думати не тільки про себе, але й про те, як іншим поруч з тобою.

7.   Вести здоровий спосіб життя і фізичний, і духовний.

8.   Турбуватися про навколишній світ(природу).

9.   Нести відповідальність за всіх і все.

Одного разу хлопчик з батьком вирушили в гори. Несподівано хлопчик спіткнувся і впав. Боляче вдарившись, він закричав: «О-о-о-о-й!» На свій подив почув, як десь далеко в горах якийсь голос вторив йому: «О-о-о-о-й!» Зацікавившись, він прокричав: «Ти хто?» І у відповідь почув: «Ти хто?» Розгніваний такою відповіддю, хлопчик голосно вигукнув: «Боягуз!» До нього долинула відповідь: « Боягуз!» Хлопчик поглянув на батька й запитав: «Що це таке?» Батько усміхнувся і сказав: «Синку, а тепер послухай уважно». І він прокричав у напрямку гір: «Я в захваті від тебе!» Голос відповів: «Я в захваті від тебе!» Він знову прокричав: «Ти переможець!» Голос відповів: «Ти переможець!» Хлопчик здивовано подивився на батька. Тоді батько пояснив синові: «Люди називають цей голос ВІДЛУННЯМ, а насправді це – ЖИТТЯ.

Воно повертає тобі назад усе, що ти говориш і робиш. Наше життя – просте відображення наших вчинків. Життя поверне тобі все, що ти дав йому».

У нинішньому світі зло і справді пристає до нашого єства, як іржа до міді або як бруд д тіла. Але ж не мідник утворив іржу і не батьки – бруд на своїх дітях. Так само і Бог не створив зло. Він дав людині розум і совість, щоб та могла ухилитися від зла, усвідомивши, що воно шкідливе, бо спричиняє страждання.

Нині часто можна побачити в людях апатію, вони відчувають страх, невпевненість. Звідси – прямий легкий крок до забуття.

Шукаємо задоволення, палко жадаємо віри, яка б обіцяла повноту душі. Саме тому світ навколо починає тріщати.

Життя – це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як вона зуміє розпорядитись цим даром залежить від неї самої. Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень, насолод. Але таке життя - порожнє.

Життя має величезну цінність вже само по собі, не варто розтринькувати його на щось менш цінне, в тому числі лише на самі задоволення.

Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно у неї чомусь не складається, коли у ньому більше незгод ніж радощів.

Пісня « Друже, зелен-луже»

Багато видатних людей були у своєму особистому житті нещасливими, але вони зуміли настільки збільшити цінність свого життя, що стали практично безсмертними.

Так, кожен день свого свідомого життя  Т.Г.Шевченка переплавлений ним у золоті рядки його невмирущих творів. Він пише:

Наша ціль – людське щастя і воля

Розум владний без віри основ

І братерство велике, всесвітнє -

Вільна праця і вільна любов.

Чи Леся Українка, будучи прикутою до ліжка, а скільки в її словах любові до життя:

Ні, я жива, я вічно буду жити,

Я маю в серці те, що не вмира.

Або: Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії, таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи сумні!

У народі кажуть: «Якщо ти посадив дерево – ти не марно прожив своє життя». Не обов’язково усім садити дерева. Але робити добрі справи, завжди пам’ятати про те, що саме ми, теперішні, творимо наше майбутнє і майбутнє наших дітей, -обов’язково.

Жити це не значить -  боротися за щось. Бо боротися – то завжди ламати. Жити це значить – творити. Робити добро. Допомагати немічним і літнім людям. Читати хороші, мудрі книги. Прислухатися до старших. Не сваритися з мамою.

Завжди пам’ятати своїх батьків, допомагати їм. Надалі виростити добрих, розумних дітей. Це і значить прожити своє життя не марно, не втратити з нього ані хвилини.

Презентація

Життя – це посмішка уранці,

Це фотографія у рамці,

Життя – це посмішка крізь сльози,

Життя – це сонце і морози!

Життя – це квіти навесні,

Життя – це жарти і пісні.

Життя – це кайф, як не крути,

Його нам варто перейти!

Життя – це щастя, що навколо,

Це біль, що серце всім колола.

Життя – це вулиці, це люди,

Життя – природа, що усюди.

Життя – це віддане кохання,

Життя – це мрії, сни, зізнання.

Життя – любити до останку,

А не любити до світанку!

Життя – це бачити себе

В очах, що люблять лиш тебе!

Життя – це інколи образи,

Життя – обірвані всі фрази!

Життя – це ревнощі, сумління,

Життя – це страх, це рух, горіння…

Життя – це все ж таки  страждання..

Але і дружба, це палання!

Життя – це погляд не сміливий,

Це погляд ніжний і звабливий!

Життя – прогулянки до ранку,

Життя – це поцілунок зранку!

Життя – це сонечко зимою,

Трава покритая росою.

Життя – холодні грози літом,

Життя – це бути з цілим світом!

Життя – це страх перебороти,

Це щось зробити, як всі проти!

Життя – побути десь самому,

Життя – поспати не удома!

Життя – побути в небезпеці,

Життя – це вижити у спеці…

Життя – це плавати вночі,

Життя – згубити десь ключі!

Життя – кричати досхочу,

Життя – зізнатись « так брешу!

Життя – протанцювати ніч,

Здолати будь-що пліч-о-пліч!

Життя – це когось врятувати,

Життя – комусь коханим стати!

Життя – залізти на гору,

Життя – злітати на зорю!

Життя – побитися із кимось,

Щоб серце швидше все ж забилось!

Життя – це просто заблудитись…

Це на коліна опуститись!

Життя – гуляти під дощем,

Бути з заплаканим лицем.

Життя – в собі знайти все ж сили,

Щоб просто житти… мати крила!

Життя – це полюбити те,

Що ненавидів більш за все!!!

Життя – пробачити образи,

Не згадувати більш ті фрази!

Життя – це витерпіти біль,

Не сипати на рану сіль…

Життя це полюбити все,

І захід сонця, і себе!

Життя прожити , то не поле перейти,

Та вір у себе, так старайся жити,

Щоб мрії всі здійснити, досягти мети,

Добро творити і життя любити.

Легке життя – легкі шляхи нікуди не ведуть. Людина зобов’язана працювати, щоб залишити свій слід на землі та виправдати власне існування.

Ми повинні:

·        Прагнути до життєвих істин;

·        Уміти перетворювати мінуси на плюси;

·        Уміти бачити у житті не тільки погане, а й добре;

·        Не надавати особливого значення «дрібницям» життя;

·        Пам’ятаи, що все у житті швидкоплинне  -  і добре, і погане, тому слід насолоджуватися першим і не засмучуватися другим;

·        Бути толерантним у стосунках з людьми;

·        Виробити активну життєву позицію;

·        Бути оптимістом у житті.

Людина має право на життя, - за статтею 27 Конституції України. Обов`язок держави – захищати його.

Ми хочемо, щоб дороговказом для нас був духовний заповіт матері Терези:

Життя – це можливість, скористайся нею.

Життя – це краса, милуйся нею.

Життя – це мрія, здійсни її.

Життя – це виклик,

Прийми його.

Життя - повинність

Твоя насущна,

Виконай її.

 Життя – це гра,

Стань гравцем.

Життя – це багатство,

Не розтрать його.

Життя – це кохання,

Насолоджуйся ним сповна.

Життя – це таємниця,

Пізнай її.

Життя – це король лиха,

Побори все.

Життя – це пісня,

Доспівай її до кінця.

Життя – це боротьба,

Стань борцем.

Життя – це фортуна,

Шукай цю мить.

Життя таке чудове,

Не згуби його.

Це твоє життя,

Борись за нього!

Мудрець сказав : «Краса врятує світ!»

Але уже на протязі століть

Панує істина проста:

«Наш світ врятує доброта»

Що найціннішого є у житті,

І найдорожчого за все на світі?

То – доброта, із нею добре жити.

І хай вона крокує по землі

Цінніша перлів, золота і слави,

Вона єдина зігріває нас,

Така одвічна, мудра, нелукава,

Пригорне кожне серце повсякчас.

А ми сьогодні, поєднавши руки,

Запалюємо свічку доброти,

Її вогонь освітлює стежину

Й допомагає впевнено іти.

Любіть життя, несіть в долонях світло,

І відкривайте душі для добра,

І буде янгол щиро Ваш радіти,

І доторкнеться вашого плеча.

Життя є дар Божий. Ми повинні берегти цей дар , як святиню. Нехай Господь пошле в серця наші радість, душевний мир, здоров`я, успіх у добрих ділах і добробуті! Будемо ж постійно молитися, щоб він воскресив наші душі і дарував нам любов, яка є основою земного і вічного життя!